green arm

Регіональний центр послуг

email dozvil

Call-центр

(адміністративні послуги)

0-800-57-34-34

minimap
УВАГА! Під час воєнного стану прийом документів здійснюється за попереднім записом до електронної черги.

Повернутися

УСТАНОВЛЕННЯ СТАТУСУ, ВИДАЧА ПОСВІДЧЕНЬ ЖЕРТВАМ НАЦИСТСЬКИХ ПЕРЕСЛІДУВАНЬ

Категорія осіб, які мають право на отримання послуги

– Колишні в’язні концентраційних таборів, гетто та інших місць примусового тримання та місць примусових робіт у роки Другої світової війни;

– особи, які були насильно вивезені з території колишнього Союзу РСР на примусові роботи на територію Німеччини або її союзників, що перебували у стані війни з колишнім Союзом РСР, або на території окупованих ними інших держав;

– діти, які народилися в місцях примусового тримання їх батьків та в місцях відбування батьками примусових робіт;

– діти партизанів, підпільників, інших учасників боротьби з націонал-соціалістським режимом у тилу ворога, яких у зв’язку з патріотичною діяльністю їх батьків було піддано репресіям, фізичним розправам, гонінням;

– особи, які у роки Другої світової війни були насильно вивезені з території інших держав, що після 1944 року увійшли до складу колишнього Союзу РСР, а також особи, які після звільнення з концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання та місць примусових робіт були переселені на територію України.

Перелік документів, необхідних для отримання послуги

Для видачі посвідчення жертви нацистських переслідувань, яка має право на пільги, встановленні статтею 61 Закону, та листи талонів, подаються:

  • заява;
  • паспорт громадянина України або інший документ, який засвідчує особу;

один з документів:

  • довідка, видана органами служби безпеки, державними архівами, архівами МВС, Міноборони, архівними установами інших держав;
  • довідка Військово-медичного музею колишнього СРСР       (м. Санкт-Петербург);
  • довідка Міжнародної служби розшуку Червоного Хреста;
  • довідка з архівів-музеїв, утворених в місцях розташування колишніх фашистських концтаборів (Освенцім, Бухенвальд, Дахау, Маутхаузен, Равенсббрюк та інші), гетто та інших місцях примусового тримання і примусових робіт у роки Великої Вітчизняної війни та Другої світової війни, а також архівів іноземних антифашистських організацій;
  • довідка Комісії у справах колишніх партизанів Великої Вітчизняної війни 1941-1945 років при Верховній Раді України.

В окремих випадках посвідчення може видаватись також на підставі документів, які містять необхідні відомості про факт нацистських переслідувань, а саме:

  • довідки, витягу з документів особової справи за місцем роботи;
  • довідки з книг руху вихованців дитячих закладів із зазначенням назви цих закладів та часу перебування в них особи, яка звернулася за отриманням посвідчення;
  • свідчення іноземних громадян, які проживають нині у Федеративній Республіці Німеччині або в інших державах, про нацистські переслідування особи, яка звернулася за отриманням посвідчення, засвідчених за місцем проживання у відповідних державних органах цих країн.

Вищезазначені довідки повинні містить інформацію про факт ув’язнення неповнолітніх (яким на момент ув’язнення не виповнилось 18 років) в’язнів концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, визначених статтею 1 Закону, створених фашистською Німеччиною та її союзниками в період Другої світової війни, а також народження дітей у зазначених місцях примусового тримання їх батьків.

Для видачі посвідчення жертви нацистських переслідувань, яка має право на пільги, встановленні статтею 62 Закону, та листів талонів, подаються:

  • заява;
  • паспорт громадянина України або інший документ, який засвідчує особу;
  • довідка МСЕК;

один з документів:

  • довідка, видана органами служби безпеки, державними архівами, архівами МВС, Міноборони, архівними установами інших держав;
  • довідка Військово-медичного музею колишнього СРСР       (м. Санкт-Петербург);
  • довідка Міжнародної служби розшуку Червоного Хреста;
  • довідка з архівів-музеїв, утворених в місцях розташування колишніх фашистських концтаборів (Освенцім, Бухенвальд, Дахау, Маутхаузен, Равенсббрюк та інші), гетто та інших місцях примусового тримання і примусових робіт у роки Великої Вітчизняної війни та Другої світової війни, а також архівів іноземних антифашистських організацій;
  • довідка Комісії у справах колишніх партизанів Великої Вітчизняної війни 1941-1945 років при Верховній Раді України.

В окремих випадках посвідчення може видаватись також на підставі документів, які містять необхідні відомості про факт нацистських переслідувань, а саме:

  • довідки, витягу з документів особової справи за місцем роботи;
  • довідки з книг руху вихованців дитячих закладів із зазначенням назви цих закладів та часу перебування в них особи, яка звернулася за отриманням посвідчення;
  • свідчення іноземних громадян, які проживають нині у Федеративній Республіці Німеччині або в інших державах, про нацистські переслідування особи, яка звернулася за отриманням посвідчення, засвідчених за місцем проживання у відповідних державних органах цих країн.

Вищезазначені довідки повинні містить інформацію про факт ув’язнення колишніх малолітніх (яким на момент ув’язнення не виповнилось 14 років) в’язнів концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, визначених статтею 1 Закону, визнаних особами з інвалідністю.

Для видачі посвідчення жертви нацистських переслідувань, яка має право на пільги, встановленні статтею 63 Закону, подаються:

  • заява;
  • паспорт громадянина України або інший документ, який засвідчує особу;

один з документів:

  • довідка, видана органами служби безпеки, державними архівами, архівами МВС, Міноборони, архівними установами інших держав;
  • довідка Військово-медичного музею колишнього СРСР       (м. Санкт-Петербург);
  • довідка Міжнародної служби розшуку Червоного Хреста;
  • довідка з архівів-музеїв, утворених в місцях розташування колишніх фашистських концтаборів (Освенцім, Бухенвальд, Дахау, Маутхаузен, Равенсббрюк та інші), гетто та інших місцях примусового тримання і примусових робіт у роки Великої Вітчизняної війни та Другої світової війни, а також архівів іноземних антифашистських організацій;
  • довідка Комісії у справах колишніх партизанів Великої Вітчизняної війни 1941-1945 років при Верховній Раді України.

В окремих випадках посвідчення може видаватись також на підставі документів, які містять необхідні відомості про факт нацистських переслідувань, а саме:

  • довідки, витягу з документів особової справи за місцем роботи;
  • довідки з книг руху вихованців дитячих закладів із зазначенням назви цих закладів та часу перебування в них особи, яка звернулася за отриманням посвідчення;
  • свідчення іноземних громадян, які проживають нині у Федеративній Республіці Німеччині або в інших державах, про нацистські переслідування особи, яка звернулася за отриманням посвідчення, засвідчених за місцем проживання у відповідних державних органах цих країн.

Вищезазначені довідки повинні містить інформацію:

  • про факт ув’язнення колишніх в’язнів концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, визначених статтею 1 Закону, за період Великої Вітчизняної війни та Другої світової війни;
  • про факт насильного вивезення на примусові роботи на територію Німеччини або її союзників, що перебували у стані війни з колишнім СРСР, або на території окупованих Німеччиною інших держав;
  • про факт, що особа була дитиною партизанів, підпільників, інших учасників боротьби з націонал-соціалістським режимом у тилу ворога, яких у зв’язку з патріотичною діяльністю їх батьків було піддано репресіям, фізичним розправам, гонінням.

Для видачі посвідчення, яке видається дружинам (чоловікам) померлих жертв нацистських переслідувань, подаються:

  • заява;
  • паспорт громадянина України або інший документ, який засвідчує особу;
  • свідоцтво про одруження;
  • свідоцтво про смерть жертви нацистських переслідувань;
  • довідка МСЕК померлого громадянина;
  • посвідчення жертви нацистських переслідувань померлого громадянина;
  • посвідчення жертви нацистських переслідувань померлого громадянина”, відповідно до Постанови № 1467.

Порядок подання документів

Заява та документи, необхідні для видачі посвідчення, подаються заявником (уповноваженою особою):

  • особисто;
  • поштою або в електронній формі через офіційний веб-сайт Мінсоцполітики або інтегровані з ним інформаційні системи органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, або Єдиний державний веб-портал електронних послуг (у разі технічної можливості).

Підстави та умови отримання послуги

Документи, які підтверджують, що особа є жертвою нацистських переслідувань.

Підстави для відмови

Послуга не надається у разі не подання відповідних документів.

Платність або безоплатність послуги

Адміністративна послуга надається безоплатно.

Строк надання послуги

Результат надання послуги

Видача посвідчень та листів талонів / відмова у видачі посвідчень та листів талонів

Можливі способи отримання відповіді (результату)

Посвідчення видаються особисто або за їхнім дорученням рідним чи іншим особам за місцем проживання жертв нацистських переслідувань.

Акти законодавства, що регулюють порядок та умови надання послуги

Закон України „Про жертви нацистських переслідувань” від 23.03.2000 № 1584-III (далі – Закон),

Постанова Кабінету Міністрів України від 27.09.2000 № 1467 „Про затвердження Порядку виготовлення та видачі посвідчень, листів талонів на право одержання пільгових проїзних документів (квитків) жертвам нацистських переслідувань”.

Суб’єкт надання послуги